Центр надання адміністративних послуг

У лютому 2014 року росія розпочала військову операцію із захоплення Кримського півострова, застосувавши регулярні підрозділи своїх збройних сил. 26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим відбувся багатотисячний мітинг за участю кримських татар, українців та представників інших національностей, які виступили на підтримку територіальної цілісності України та проти спроб проведення незаконного референдуму. Завдяки масовому громадянському спротиву вдалося не допустити позачергового засідання кримського парламенту.

Вже наступного дня росія перейшла до відкритої силової фази операції. Озброєні військові без розпізнавальних знаків захопили адміністративні будівлі, блокували українські військові частини, аеропорти та транспортні шляхи. 25 березня 2014 року російські військові захопили останній підрозділ Військово-Морських Сил України в Криму – тральник «Черкаси». Відповідно до українського законодавства датою початку збройної агресії російської федерації проти України визначено 20 лютого 2014 року.

26 лютого стало символом відкритого спротиву російській окупації Криму та точкою відліку організованого громадянського опору на півострові. Цей спротив триває й сьогодні – як у формі громадянської активності на тимчасово окупованій території, так і через участь кримчан у боротьбі за незалежність України у складі Сил оборони.

У 2020 році Указом Президента України було встановлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який щороку відзначається 26 лютого. На державному рівні проводяться інформаційні та просвітницькі заходи, спрямовані на збереження історичної пам’яті, підтримку теми деокупації Криму та інформування суспільства про наслідки російської агресії.

Міжнародна спільнота визнає окупацію Криму незаконною. Генеральна Асамблея ООН, ОБСЄ, Європейський Союз та інші міжнародні інституції підтвердили політику невизнання спроби окупації Кримського півострова. Рішення Європейського суду з прав людини підтвердило факт ефективного військового контролю росії над Кримом під час проведення так званого «референдуму», що свідчить про його незаконність та відсутність будь-яких правових наслідків.

Тимчасово окупований Крим залишається територією системних порушень прав людини. Зафіксовано численні випадки політичних переслідувань, незаконних арештів, тортур і насильницьких зникнень. Особливого тиску зазнають кримські татари як корінний народ півострова, а також українські активісти, журналісти та громадські діячі. Станом на початок 2026 року сотні осіб перебувають під політично мотивованим переслідуванням, значна частина з них – кримські татари.

Окупаційна адміністрація проводить політику русифікації та витіснення української і кримськотатарської мов із системи освіти та культурного життя. Освітній процес використовується як інструмент формування російської ідентичності та мілітаризації молоді. У школах запроваджуються програми військово-патріотичного виховання із залученням військовослужбовців держави-агресора.

росія також системно витісняє Православну церкву України з релігійного життя півострова. Українські релігійні громади зазнали переслідувань, а їхні храми були захоплені або знищені. Унаслідок постійного тиску діяльність Кримської єпархії Православної церкви України фактично припинена.

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році репресії на півострові посилилися. Підставою для переслідування може стати будь-який прояв проукраїнської позиції, зокрема публікації у соціальних мережах або використання національної символіки. Окупаційна влада застосовує практику незаконних обшуків, затримань та утримання людей без належних правових процедур.

Тимчасово окупований Крим перетворено на потужну військову базу, яка використовується росією для ведення бойових дій проти України. З території півострова здійснюються ракетні удари по українських містах, а сам Крим став важливим логістичним центром військових операцій держави-агресора у Чорноморському регіоні.

Окупація негативно вплинула і на економічний розвиток півострова. Крим перебуває в умовах міжнародної ізоляції, значно скоротилися економічні зв’язки, знизилася туристична привабливість регіону. Економіка півострова значною мірою переорієнтована на обслуговування військової інфраструктури.

Україна послідовно працює над питанням деокупації Криму. У 2021 році започатковано міжнародний формат співпраці – Кримську платформу, спрямовану на консолідацію міжнародних зусиль щодо відновлення територіальної цілісності України. У межах цієї ініціативи координуються санкційні механізми, ведеться документування злочинів окупаційного режиму та розробляються заходи підтримки громадян України на тимчасово окупованій території.

Питання Криму є питанням міжнародного права, прав людини та регіональної безпеки. Україна не визнає тимчасову окупацію Криму ні фактично, ні юридично. Деокупація Кримського півострова є необхідною умовою відновлення територіальної цілісності держави та забезпечення стабільної безпеки у Чорноморському регіоні.

День спротиву окупації Криму нагадує про незламність громадян України, які з перших днів виступили проти російської агресії, та символізує триваючу боротьбу за звільнення українських територій. Крим був, є і залишатиметься невід’ємною частиною України.

Матеріал підготовлений: Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим

Центр психологічної підтримки персоналу Збройних Сил України