Центр надання адміністративних послуг

Одна літера, апостроф або помилка в прізвищі: чому родичам іноді доводиться встановлювати факт родинних відносин через суд

Родичі зниклих безвісти військовослужбовців часто стикаються з юридичною проблемою, коли родинний зв’язок фактично є, але документи не дозволяють підтвердити його беззаперечно.

На практиці це може бути одна літера у прізвищі, різне написання імені чи по батькові, відсутність або наявність апострофа, м’який знак, зміна прізвища після шлюбу, різні варіанти перекладу з російської на українську, старі актові записи або ситуація, коли частина документів взагалі не збереглася.

Для самої родини це може виглядати як очевидна технічна помилка. Але для державного органу, нотаріуса, Пенсійного фонду, органу соціального захисту чи іншої установи така розбіжність може стати перешкодою для реалізації прав.

Наприклад, людина звертається як брат, сестра, мати, батько, син або донька зниклого безвісти. Але в документах є розбіжність у прізвищі або по батькові. У такій ситуації орган не завжди може просто «повірити на слово», адже йдеться про доступ до інформації, статусів, витягів, пільг, виплат або інших прав.

На які норми закону спираються суди

Основна норма — пункт 1 частини 1 статті 315 ЦПК України. Вона прямо передбачає, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Такі справи розглядаються в порядку окремого провадження, тобто тоді, коли потрібно встановити юридичний факт, а не вирішити спір між сторонами.

https://zakon.rada.gov.ua/go/1618-15

Заява подається до суду за місцем проживання заявника.

У заяві потрібно зазначити:

• який саме факт необхідно встановити,
• з якою метою,
• чому неможливо отримати або відновити документ іншим шляхом,
• а також які докази підтверджують цей факт.

Це передбачено статтями 316 та 318 ЦПК України.

У рішенні суду мають бути зазначені відомості про встановлений факт, мету його встановлення та докази, на підставі яких суд дійшов висновку.

Це передбачено статтею 319 ЦПК України.

Також важливою є позиція, викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року. У ній зазначено, що суди розглядають справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, якщо ці факти породжують для особи юридичні наслідки. Наприклад, потрібні для оформлення спадщини, пенсії, соціальних виплат, пільг чи інших прав.

Посилання: https://zakon.rada.gov.ua/go/v0005700-95

Важливо: якщо між особами є спір про право — наприклад, спір щодо спадщини, виплат або майна, — суд може залишити заяву без розгляду, а питання доведеться вирішувати вже в позовному провадженні.

Для чого це потрібно родичам зниклих безвісти

Встановлення факту родинних відносин може бути необхідним, щоб:

•  підтвердити статус близького родича або члена сім’ї;
•  звертатися до державних органів, військової частини, ТЦК та СП, органів соціального захисту, Пенсійного фонду;
•  отримувати або подавати документи, пов’язані зі зникненням безвісти;
•  отримати витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
•  оформлювати пільги, соціальні виплати, пенсію у зв’язку з втратою годувальника або інші гарантії;
•  вирішувати спадкові, майнові або інші юридичні питання.

Це особливо важливо у справах щодо зниклих безвісти, оскільки для отримання витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, до запиту додаються документи, які підтверджують родинні зв’язки з особою, щодо якої робиться запит.

Посилання: https://mvs.gov.ua/.../vidpovidi-na-naibils-posireni...

 Що саме з’ясовує суд

Суд не просто перевіряє, чи є схожість у прізвищах. Він оцінює всю сукупність доказів і з’ясовує:

•  ким заявник є для зниклої, померлої або іншої особи;
•  які саме документи підтверджують родинний зв’язок;
•  у чому полягає розбіжність у документах;
•  чи можна пояснити цю розбіжність технічною помилкою, перекладом, зміною прізвища, старими актовими записами тощо;
•  чи є юридична мета встановлення факту;
•  чи неможливо підтвердити родинний зв’язок іншим шляхом;
•  чи немає спору про право між заінтересованими особами.

Тобто суд встановлює не «помилку в документі» як таку, а юридичний факт: наприклад, що заявник є батьком, матір’ю, сином, донькою, братом, сестрою або іншим родичем відповідної особи.

Які докази подають до суду

До заяви бажано додавати:

•  свідоцтва про народження;
•  свідоцтва про шлюб, розірвання шлюбу, зміну прізвища;
•  свідоцтва про смерть;
•  витяги з ДРАЦС;
•  архівні довідки;
•  листи-відмови або роз’яснення нотаріуса, ДРАЦС, Пенсійного фонду чи іншого органу;
•  документи з військової частини, ТЦК та СП;
•  сповіщення про зникнення безвісти;
•  витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
•  довідки про спільне проживання або склад сім’ї;
•  фотокартки, листування, інші документи;
•  показання свідків — родичів, сусідів, знайомих, представників громади.

Що показує судова практика

Судова практика підтверджує: навіть одна літера, апостроф або різне написання анкетних даних можуть заблокувати реалізацію прав. Але суди дивляться не лише на саму розбіжність, а на те, чи підтверджується родинний зв’язок іншими доказами.

Розглядаємо практичні приклади

1. Батько зниклого безвісти військовослужбовця не міг оформити пільги через помилку в прізвищі

На офіційному сайті Безоплатної правничої допомоги описано приклад, коли батько військовослужбовця, який зник безвісти під час виконання бойового завдання, не зміг оформити пільги для членів сімей зниклих безвісти, оскільки в документах прізвище батька та сина не збігалося. Йому також відмовили в ДРАЦС у видачі свідоцтва про народження сина через різні прізвища. До суду були подані сповіщення про зникнення безвісти, фотокартки, відеозаписи, пояснення свідків і довідка про спільне проживання.

Суд встановив, що заявник є батьком зниклого військовослужбовця, а розбіжність у написанні прізвища була наслідком технічної помилки та особливостей транслітерації.

Посилання на матеріал БПД та на рішення суду: https://legalaid.gov.ua/.../odna-pomylka-v-prizvyshhi-j.../

Цей приклад показує, що навіть для родича першої лінії — батька або матері — помилка в анкетних даних може стати реальною перешкодою для оформлення прав.

2. Апостроф у по батькові став перешкодою для пенсії у зв’язку з втратою годувальника

Приморський районний суд м. Одеси розглядав заяву сина, який мав інвалідність і звернувся до Пенсійного фонду для переходу на пенсію у зв’язку з втратою годувальника після смерті батька. Перешкодою стала розбіжність у написанні імені батька та по батькові заявника - фактично питання наявності чи відсутності апострофа. Суд встановив, що розбіжності були зумовлені перекладом з російської на українську мову, і задовольнив заяву.

Посилання на рішення в Реєстрі: https://reyestr.court.gov.ua/Review/133277638

Тобто апостроф у правовому сенсі може створити сумнів у тотожності особи або родинного зв’язку.

3. М’який знак і апостроф завадили спадкоємцям оформити спадщину після батька

Овідіопольський районний суд Одеської області розглядав заяву дітей, які не могли оформити спадщину після смерті батька. Причина — розбіжності у написанні даних спадкоємців: у прізвищі одного була відсутність м’якого знака після літери, також були розбіжності щодо апострофа у по батькові. Нотаріус надав лист-роз’яснення, що через такі розбіжності неможливо встановити родинні відносини й видати свідоцтво про право на спадщину.

Суд встановив факт, що померлий є батьком заявників, і задовольнив заяву.

Посилання на рішення в Реєстрі: https://reyestr.court.gov.ua/Review/128611289

Цей приклад показує, що нотаріус не має права «домислювати» родинний зв’язок, якщо документи формально не збігаються. У такій ситуації саме судове рішення стає підставою для подальшого оформлення спадкових прав.

4. Одна літера у прізвищі — і людині довелося встановлювати факт, що вона є сином свого батька

Святошинський районний суд м. Києва розглядав ситуацію, коли заявнику для оформлення громадянства потрібно було підтвердити родинні відносини з батьком. У документах були різні варіанти написання прізвища, а свідок пояснив, що у батька та брата заявника не збігається одна літера в прізвищі. Суд врахував письмові докази, пояснення свідка і встановив юридичний факт, що заявник є сином відповідної особи.

Посилання на рішення в Реєстрі: https://reyestr.court.gov.ua/Review/125401474

Це підтверджує, що проблема не обмежується виплатами чи спадщиною. Розбіжності в документах можуть впливати навіть на питання громадянства, міграційних процедур чи підтвердження походження.

5. Помилка в по батькові сестри вплинула на оформлення спадщини

Голосіївський районний суд м. Києва встановлював факт родинних відносин між рідними сестрами. Заявниця звернулася до нотаріуса щодо спадщини після смерті сестри, але з’ясувалося, що в документах є помилка у написанні даних померлої сестри. Суд дослідив свідоцтва про народження, шлюб, смерть та інші документи і встановив факт, що заявниця є рідною сестрою померлої.

Посилання на рішення в Реєстрі: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134905566

Це важливо для ширшого кола родичів: не лише батьки, діти чи подружжя, а й брати та сестри можуть стикатися з необхідністю судового підтвердження спорідненості.

Чи завжди суд задовольняє такі заяви

Ні. Автоматичного задоволення таких заяв немає.

Практика показує, що суд може відмовити, якщо заявник не надасть достатніх доказів або не зможе пояснити, чому розбіжності в документах не спростовують родинний зв’язок.

Наприклад, Дарницький районний суд м. Києва розглядав заяву матері військовослужбовця, який зник безвісти під час виконання бойового завдання. Жінка просила встановити, що вона є його матір’ю, оскільки через розбіжність у прізвищі їй відмовили в оформленні документів і виплат. Однак суд відмовив у задоволенні заяви, оскільки не було надано достатніх і переконливих доказів: зокрема, не заявлено свідків, які могли б підтвердити зміну прізвища та тотожність особи, і не подано лінгвістичної експертизи щодо варіантів написання прізвищ.

Посилання на рішення в Реєстрі: https://reyestr.court.gov.ua/Review/134058542

Тобто ключовий висновок такий: сама наявність помилки ще не гарантує позитивного рішення. Потрібно довести, що це справді та сама особа і справді той самий родинний зв’язок.

Важливий нюанс

Суд не встановлює факт «на всяк випадок».

У заяві обов’язково потрібно пояснити юридичну мету: для чого саме людині необхідне судове рішення. Наприклад, для отримання витягу, оформлення пільг, соціальних виплат, спадщини, пенсії, звернення до державних органів або реалізації інших прав.

Також потрібно показати, чому неможливо підтвердити родинний зв’язок іншим шляхом: через ДРАЦС, архів, нотаріуса або інший орган.

Як краще подавати заяву

У заяві до суду варто чітко і спокійно викласти:

•  хто саме звертається до суду;
•  ким заявник є для зниклої, померлої або іншої особи;
•  які документи підтверджують родинний зв’язок;
•  у чому саме полягає розбіжність у документах;
•  коли і чому могла виникнути помилка;
•  які органи відмовили або не можуть підтвердити факт;
•  для чого саме потрібно встановити факт родинних відносин;
•  які докази додаються до заяви;
•  хто зі свідків може підтвердити родинний зв’язок.

Не варто обмежуватися загальною фразою: «це мій брат», «це мій син» або «це моя мати».

Краще описати конкретику: які документи є, де саме розбіжність, чому вона виникла, які документи підтверджують зв’язок між особами, хто може це підтвердити, і чому без рішення суду неможливо реалізувати право.

Наслідки рішення суду

Після набрання рішенням законної сили заявник може використовувати його для звернення до відповідних органів: військової частини, ТЦК та СП, Пенсійного фонду, органу соціального захисту, нотаріуса, ДРАЦС, суду або інших установ.

Водночас важливо розуміти: рішення суду про встановлення факту родинних відносин не завжди автоматично означає призначення виплати, пільги чи статусу. Воно є юридичною підставою, з якою особа може далі звертатися до компетентного органу. А вже відповідний орган перевіряє інші умови, передбачені законом.

Підсумок

Факт родинних відносин доцільно встановлювати тоді, коли є розрив у документах і через це людина не може реалізувати свої права.

Найчастіше це буває, коли:

•  відсутнє або втрачене свідоцтво про народження;
•  актовий запис не зберігся або архів не може його надати;
•  у документах різні прізвища через шлюб, розлучення чи зміну імені;
•  є помилки в одній літері прізвища, імені чи по батькові;
•  є різне написання через переклад з російської на українську;
•  в одному документі є апостроф, а в іншому немає;
•  є розбіжності через м’який знак, дефіс або закінчення прізвища;
•  орган ДРАЦС, нотаріус, Пенсійний фонд, орган соціального захисту або інший орган не може однозначно підтвердити родинний зв’язок.

Для родин зниклих безвісти це може мати особливо серйозні наслідки. Через одну літеру або апостроф людина може не отримати витяг, не підтвердити статус, не оформити пільги, не подати документи на виплати або не отримати належну інформацію.

Одна літера не повинна позбавляти людину її прав. Але щоб держава могла ці права визнати, родинний зв’язок іноді доводиться встановлювати юридично — через суд.

P.S. У наступному матеріалі плануємо окремо проаналізувати судову практику щодо встановлення факту родинних відносин для інших родичів зниклих безвісти — племінників, двоюрідних братів і сестер, тіток, дядьків та інших осіб, яким також може бути необхідно підтвердити спорідненість для реалізації своїх прав.

Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин