Юридичний порадник для ВПО

Назва допису звучить складно, але ще більш складним це питання виглядає на практиці: що робити з документами? Як правильно оформити компенсацію? І головне — що буде із земельною ділянкою під зруйнованим житлом? Чи «зникає» вона разом із будинком, коли власник припиняє право власності на знищений об’єкт?

Історія з життя пані Марини* з Чернігівщини:

Ще кілька років тому вона з чоловіком і дітьми облаштовували свій будинок: садили молодий сад, робили ремонт, планували літню кухню. Будинок стояв на земельній ділянці, яку сім’я отримала у приватну власність ще у 2005 р. Земля була оформлена належним чином: державний акт, внесення даних до кадастру, все офіційно.

На жаль, війна перекреслила плани. Під час масованого обстрілу будинок був знищений. Пані Марина подала заяву на компенсацію зруйнованого житла і чекає на житловий сертифікат, аби мати змогу придбати нову оселю для своєї родини.

Втім, жінку непокоїть запитання:

«Мені пояснили, що для отримання компенсації я маю припинити право власності на будинок, якого вже немає. Але чи не означає це, що я автоматично втрачу і землю під ним? Адже без землі — ні саду, ні планів на майбутнє».

Така тривога абсолютно зрозуміла, бо для більшості людей будинок і земля під ним сприймаються як одне ціле, але з юридичної точки зору це не так.

Чи справді треба припиняти право на будинок?

Так. Це вимога компенсаційної процедури. Державний реєстратор або нотаріус має припинити ваше право власності на зруйновану будівлю. Це робиться на підставі п. 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Після цього в реєстрі буде відображено, що будинку як об’єкта більше не існує.

Як бути з землею?

Із земельною ділянкою ситуація інша. Якщо вона була належним чином оформлена — у реєстрі чи за документами (державний акт, договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про спадщину, рішення суду тощо) — то припинення права на будинок жодним чином не вплине на право власності на землю. Земельна ділянка залишиться у власності.

Пані Марина так само матимете право володіти, користуватися і розпоряджатися нею: садити, будувати нове житло, передавати у спадщину чи продавати.

Зверніть увагу! Додатково доречно зазначити, що правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності на землю, є достатніми для підтвердження самого факту власності. Водночас, для проведення операцій та правочинів із земельною ділянкою — наприклад, купівлі-продажу, дарування, спадкування, міни, оренди чи застави — а також для державної реєстрації земельної ділянки, обов’язковою умовою є внесення земельної ділянки до державного земельного кадастру та наявність кадастрового номера.

Чому так?

За законом будинок і земельна ділянка — це два різні об’єкти нерухомого майна. Так, у випадках продажу чи дарування вони йдуть «разом»: не можна продати будинок, не передавши землю під ним, але це правило стосується відчуження майна.

А коли мова йде про припинення права власності у зв’язку зі знищенням нерухомості, то об’єкти «роз’єднуються». Ви втрачаєте лише право на будинок, бо його фактично не існує, але право на землю зберігається.

Отже, пані Марина може спокійно оформляти компенсацію:

• право власності на будинок буде припинене, адже це умова для отримання житлового сертифіката;
• земельна ділянка залишиться у її власності, і вона зможе використати її за власним розсудом.

Зверніть увагу! Основна думка у тому, що не треба припиняти право власності на землю разом із будинком. Це не один, а два окремі об’єкти.

Чому це важливо знати?

• По-перше, щоб уникнути непотрібних страхів і чуток. Часто поширене переконання: «Разом із будинком заберуть і землю». Це неправда.
• По-друге, щоб правильно планувати своє майбутнє. Адже земельна ділянка може стати важливим ресурсом: хтось збудує там нове житло, хтось захоче здати в оренду чи передати дітям.
• По-третє, щоб захистити своє право. Якщо вам десь будуть говорити протилежне — ви тепер знаєте правду і маєте аргументи.

*Імʼя змінено

Отримати консультацію юриста можна у чат-боті Юридичний порадник для ВПО, натиснувши кнопку «Звʼязок з юристом»:

Telegram: https://t.me/IDP_advisor_bot

Viber: https://chats.viber.com/idp_legal_advisor_bot

Facebook (Messenger): https://pipe.bot/facebook/11877

Чат-бот доступний для самостійного пошуку юридичної інформації 24/7.

Графік роботи юристів: з понеділка до п’ятниці з 8:00 до 21:00.

Ця публікація була підготовлена за фінансової підтримки Норвегії. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю БФ «Право на захист» і жодним чином не може вважатися таким, що відображає погляди Уряду Норвегії.

Норвезька рада у справах біженців в Україні

Юридичний порадник для ВПО