Право власності за померлою особою

При оформленні спадщини інколи буває так, що спадкодавець за життя фактично набув право власності на нерухоме майно, але не здійснив його державну реєстрацію. У таких випадках спадкоємці виникають труднощі з оформленням спадкових прав.

Саме для вирішення подібних ситуацій пунктом 66 Порядку державної реєстрації прав, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127, передбачено можливість проведення державної реєстрації права власності за померлим.

Державна реєстрація права власності за померлою особою проводиться за заявою спадкоємця, який прийняв спадщину та має намір оформити свої спадкові права.

Для проведення такої реєстрації подаються:

- свідоцтво про смерть спадкодавця;

- правовстановлюючий документ (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, договір дарування тощо);

- витяг зі Спадкового реєстру про відкриття спадкової справи;

- інформація про коло спадкоємців, видана нотаріусом або уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено спадкову справу.

Чи можна поєднувати пункт 66 з іншими реєстраційними діями?

Так. Наприклад, пункт 66 Порядку може застосовуватися разом із пунктом 53 Порядку. Це можливо, якщо спадкодавець за життя набув право власності на нерухомість, але правовстановлюючий документ було втрачено. Якщо право власності було зареєстроване відповідно до законодавства, що діяло на той час, а факт такої реєстрації підтверджується архівними матеріалами або даними бюро технічної інвентаризації (БТІ), спадкоємець може зареєструвати право власності на успадковане майно без необхідності звернення до суду.

Виправлення помилок у Державному реєстрі прав.

Спадкоємці також можуть звертатися із заявами про виправлення технічних або інших помилок, допущених під час державної реєстрації права за спадкодавцем.

Це особливо актуально у випадках, коли неправильні відомості про особу власника, характеристики об’єкта чи інші неточності унеможливлюють оформлення спадщини.

Коли пункт 66 не застосовується?

Положення пункту 66 Порядку № 1127 не застосовуються у випадках припинення права власності у зв'язку зі знищенням об'єкта нерухомого майна. У такій ситуації спадкоємці спочатку повинні оформити право власності на спадкове майно за собою, а вже після цього звертатися із заявою про державну реєстрацію припинення права власності у зв'язку зі знищенням об’єкта.

Звертаємо увагу!

Факт знищення нерухомого майна автоматично не припиняє права власності. Право припиняється лише після внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав. Тому навіть фактично знищений об’єкт може входити до складу спадщини, якщо право власності на нього не було припинене в установленому законом порядку.

Департамент державної реєстрації виконкому Кременчуцької міської ради