Юстиція доступною мовою: пояснюємо юридичні терміни просто

Продовжуємо рубрику «Юстиція доступною мовою», у якій розбираємо юридичні терміни, що найчастіше викликають плутанину. Пояснюємо різницю між п’ятьма парами юридичних термінів, які звучать схоже, але мають різне значення.

Недієздатність vs Обмеження цивільної дієздатності

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Від її імені діє опікун.

Тоді як обмеження цивільної дієздатності означає, що особа може самостійно вчиняти дрібні побутові правочини та інші дії, прямо передбачені законом, а щодо інших правочинів потребує згоди піклувальника. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю у скрутне матеріальне становище.

Наприклад, особа з обмеженою цивільною дієздатністю може самостійно здійснювати дрібні побутові правочини, проте для укладання договору купівлі-продажу квартири потрібна згода піклувальника. Натомість від імені недієздатної особи такі правочини вчиняє опікун.

Припинення договору vs Розірвання договору

Припинення договору — узагальнююче поняття. Воно охоплює всі випадки, коли договір припиняється або припиняються зобов'язання, що виникли з договору.

Розірвання договору — один зі способів його припинення. Воно може відбуватися за згодою сторін, за рішенням суду, а в окремих випадках — шляхом односторонньої відмови від договору.

Судимість vs Притягнення до кримінальної відповідальності

Притягнення до кримінальної відповідальності пов'язане з кримінальним переслідуванням особи та вирішенням судом питання про її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення.

Судимість — це правовий стан особи, яка була засуджена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, і який триває до погашення або зняття судимості.

Тому не кожна особа, яку притягували до кримінальної відповідальності, є судимою.

Визнання батьківства vs Встановлення факту батьківства

Визнання батьківства — це встановлення судом походження дитини від чоловіка, який не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини, якщо батьківство не було зареєстровано в установленому порядку.

Встановлення факту батьківства здійснюється судом, якщо чоловік, який вважається батьком дитини помер до державної реєстрації свого батьківства.

Доказ vs Доказовий факт

Доказ — це дані (інформація), на підставі яких суд встановлює обставини, що мають значення для справи. Такі дані можуть міститися, зокрема, у документах, показаннях свідків, висновках експертів та речових доказах.

Доказовий факт — у теорії права називають встановлену обставину, яка сама по собі не є основним фактом справи, але допомагає зробити висновок про існування або відсутність іншої юридично значущої обставини. Наприклад, якщо встановлено, що особа перебувала на місці події у певний час, здійснювала певні дії тощо, цей факт може допомогти суду з'ясувати її причетність або непричетність до події.

Отже, доказ і доказовий факт — не тотожні поняття: доказ містить інформацію про обставини справи, а доказовий факт є встановленою обставиною, яка допомагає довести інший факт.

Розуміння юридичних термінів допомагає краще захищати свої права та впевненіше приймати рішення у повсякденних ситуаціях.

Примітка: матеріал має інформаційно-роз’яснювальний характер та не встановлює правових норм.

Міністерство юстиції України