Центр надання адміністративних послуг

Виходячи з приписів чинного законодавства при проведенні державної реєстрації на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, державний реєстратор залежно від того, чи здійснювалося на території певної адміністративно-територіальної одиниці ведення погосподарського обліку на такі об’єкти нерухомості, має керуватися статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» (далі - Закон) та пунктом 80 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 або пунктами 77-79 цього Порядку.

 Так, частиною першою статті 31 Закону встановлено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05.08.1992 та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених обʼєктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

- виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

- документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

 Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

 У звʼязку з тим, що законодавець чітко не визначає, яким саме документом посвідчується речове право на земельну ділянку у вказаному випадку, Міністерством юстиції України з посиланням на практику Верховного Суду України неодноразово були надані розʼяснення, що це право може посвідчуватисьбудь-яким документом, виданим на законних підставах.

 Верховний Суд України та Верховний Суд у низці справ дійшли висновку про доведеність прав користувачів на земельну ділянку на підставі записів у погосподарських книгах.

 Так, у правовому висновку, викладеному Верховним Судом України у постанові від 07.10.2015 у справі № 6-127ц15, зазначено, що згідно з пунктом 7 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України від 25.10.2001 громадяни, які одержали у користування земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

 У постанові Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 308/6368/15-а суд касаційної інстанції, взявши до уваги рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 про забезпечення державного захисту прав землекористувачів, набутих свого часу відповідно до чинного на той час законодавства, та встановлені судами обставини користування позивачами земельною ділянкою на підставі записів у погосподарських книгах обліку, дійшов висновку про доведеність прав користувачів на земельну ділянку.

Верховний Суд у справі № 710/417/21 на підставі положень статті 20 Земельного кодексу Української РСР 1970 року також зробив висновок про наявність доказів на підтвердження права користування особою земельною ділянкою, оскільки таке право підтверджувалося відповідними записами у погосподарській книзі.

Таким чином, законність використання земельної ділянки її користувачем може бути підтверджена випискою з погосподарської книги.

https://minjust.gov.ua/.../2025/05/13/20250513180914-49.pdf

https://minjust.gov.ua/.../2024/02/14/20240214162018-69.pdf

Громадська організація «обізнаний - значить захищений»