ВІДЧУЖЕННЯ ЗРУЙНОВАНОГО ЖИТЛА: ЧИ МОЖЕ НОВИЙ ВЛАСНИК ОТРИМАТИ КОМПЕНСАЦІЮ⁉️

Чи можна подарувати зруйновану оселю рідним, або ж продати її друзям чи знайомим, аби ті отримали компенсацію?

Таке питання виникає не випадково, адже рамковий «компенсаційний» закон не містить прямої заборони на отримання компенсації господарями житлової нерухомості, які набули право власності на неї вже після моменту руйнування. Закон України № 2923-IX у цій частині оперує лише загальними приписами, що отримувачами компенсації можуть бути власники пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна або їхні спадкоємці.

Саме тому дехто проводить аналогію з іншою процедурою — підтвердженням права власності на нерухомість, яка може відбуватися, так би мовити, постфактум — вже після моменту пошкодження або знищення житла, а тому вважає, що набуття права власності на вже зруйнований об’єкт не стане на заваді отримання компенсації. Проте, це не так!

Відчуження житла і підтвердження права власності на нього — це абсолютно різні за своєю правовою природою процедури. У процесі такої верифікації, яка проводиться шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП), відбувається підтвердження права власності на нерухомість, що належала заявнику на підставі конкретного правовстановлювального документа і право власності якого колись вже було зареєстровано або в «старому реєстрі нерухомості» або в книгах БТІ. Якщо такий документ втрачено, його неможливо відновити в межах адміністративної процедури, а також отримати відповідне підтвердження від БТІ, то для офіціалізації статусу власника житла потрібно звертатися до суду. І саме суд має встановити, що право власності дійсно існувало та визначити правову підставу (конкретний документ – договір, свідоцтво тощо) його виникнення.

Під час відчуження (продажу або дарування) вже зруйнованої квартири або приватного будинку відбувається ПЕРЕХІД права власності від постраждалого (власника житла, яке зазнало руйнувань під час війни) до покупця/обдаровуваного. Останній у цьому випадку свідомо набуває у власність вже пошкоджене або знищене житло, а тому не може вважатися отримувачем компенсації — постраждалою особою, якій було завдано майнової шкоди внаслідок військової агресії рф.

За логікою законодавця у межах національного компенсаційного механізму перехід права власності на зруйноване житло допускається тільки у процедурі спадкування: у разі смерті отримувача компенсації до спадкоємця (спадкоємців) переходить право на отримання компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна (у тому числі житловий сертифікат).

Тому особа, яка набула право власності на вже знищену нерухомість (за винятком законних спадкоємців власника житла), не може претендувати на отримання компенсації в межах програми «єВідновлення».

Такої позиції наразі притримуються у своїй діяльності й компенсаційні комісії, які розглядають заяви від постраждалих осіб. Ба більше, однією з найпоширеніших підстав для відмови в наданні компенсації за знищене житло є подання заяви особою, яка не може бути її отримувачем. Така підстава застосовується, зокрема, для випадків, коли заяву подає новий власник, який придбав/отримав у дар вже зруйноване майно.

Джерело:Ольга Оніщук, Керівник програми «Правова безпека власності»