⚖️Судова практика Верховного Суду щодо справ про оголошення особи померлою внаслідок воєнних дій

Постанова Верховного Суд від 11.12.2024 у справі №755/11021/22: з урахуванням конкретних обставин справи суд може на підставі ч. 2 ст. 46 ЦК України оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/123992364

Постанова Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №506/358/22: за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

З огляду на встановлені у цій справі обставини та наявність у заявниці вірогідного припущення про смерть чоловіка 03 березня 2022 року, заявниця не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про оголошення судом її чоловіка померлим на підставі частини другої статті 46 ЦК України.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/117624259 

Постанова Верховного Суду від 26.02.2024 у справі №686/9938/23: Верховний Суд зазначив, що з урахуванням конкретних обставин справи, оголошення особи померлою можливе і після спливу шести місяців з дня настання відповідної події. У цій справі апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог частини другої статті 46 ЦК України, вказавши, що шестимісячний строк, передбачений цією нормою, слід обраховувати з моменту настання події, а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/117277289

Постанова Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №686/11198/22: скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляду, Верховний Суд виходив із того, що суд апеляційної інстанції не з'ясував, чи може Міністерство оборони України у цій справі бути заінтересованою особою, чи впливає рішення суду першої інстанції про оголошення військовослужбовця померлим на інтереси та (або) обов’язки міністерства, чи тягне за собою обов'язок здійснення Міністерством оборони України якихось дій, зокрема прийняття певних рішень, та чи є у даному випадку спір про право.

Сам по собі факт невизнання певного юридичного факту чи правових наслідків цього юридичного факту державним органом без з’ясування того, що оскаржене судове рішення впливає на суб’єктивні інтереси та обов’язки такого органу, чи може спричинити виникнення обов’язку здійснення ним яких-небудь дій, не надає йому автоматично статусу заінтересованої особи чи особи, інтереси якої порушено ухваленим рішенням, а отже й права на оскарження такого судового рішення в апеляційному порядку.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/116445896